top of page

Історія Школи джур

     Запорізький центр козацького військово-патріотичного виховання «Школа джур» – це позашкільний навчальний заклад освіти, метою якого є відродження козацьких традицій, патріотичне виховання молоді, кваліфікована підготовка підлітків та юнаків до служби у Збройних Силах України. Свою діяльність «Школа джур» здійснює на основі концепції козацького виховання, що є частиною народної педагогіки, яка протягом століть формувала стійку волю, високу козацьку мораль, глибоку національну свідомість.

Використання елементів народної козацької педагогіки в сучасних умовах відкриває перспективи оволодіння дітьми і молоддю козацько-лицарськими традиціями, націлює на  зміцнення здоров’я нації, сприяє підготовці активних, діяльних громадян, майбутніх наукових і культурних, політичних і державних діячів.

     Козацька педагогіка володіє різноманітними і ефективними засобами впливу на особистість, підростаючі покоління. Козацький фольклор, козацькі мистецтва, козацькі філософія та ідеологія, козацькі традиції і звичаї, історичні документи і художні твори на козацьку тематику, ідеї і принципи лицарської моралі, козацька медицина і військова майстерність – ці та інші козацькі цінності, засоби, збагачені відповідним сучасним змістом, методами і прийомами роботи, становлять, без перебільшення, золотий фонд сучасної української педагогіки.

Першочерговим завданням нашого закладу є соціальне, громадянське, патріотичне виховання дітей та молоді, формування у них системи цінностей і духовних пріоритетів, що повинні бути покладеними як в основу життя кожної людини, так і суспільства в цілому. Тому, однією із найважливіших проблем, яка постає перед педагогічним колективом Центру, є створення системи виховної роботи відповідно до вимог сьогодення, системи, яка б мала потужний виховний вплив на особистість, на формування свідомості, самосвідомості вихованця, на виховання духовної культури.

     Система виховної роботи нашого закладу, як і будь-якого іншого, – це по-перше, «дух» закладу; по-друге, – взаємовідносини між учасниками педагогічного процесу на рівні педагогіки співпраці; по-третє, –  умови для самовизначення, саморозвитку всіх учасників навчально-виховного процесу.

     Виходячи із пріоритетних напрямків діяльності ЗЦКВПВ «Школа джур», педагогічний колектив особливу увагу приділяє громадянському та військово-патріотичному вихованню з використанням ідей і засобів козацької педагогіки і впродовж кількох років працює над вирішенням завдань проблемної теми Центру: «Впровадження ідей народної та козацької педагогіки в виховну діяльність ЗЦКВПВ «Школа джур» по патріотичному та громадянському вихованню». Ефективність цієї діяльності значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм та методів його організації. Серед різноманіття методів і форм патріотичного виховання найбільшої значимості педагоги закладу надають саме активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. Застосування таких методів покликане формувати в особистості нормативні та поведінкові цінності, що передбачають вироблення вмінь міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, критично розглядати проблему, робити  висновки, брати участь у громадському житті, захищати свої інтереси, поважати інтереси інших, самореалізовуватися тощо. Результативність патріотичного виховання великою мірою залежить від того, наскільки ті чи інші форми й методи виховної діяльності стимулюють розвиток самоорганізації, самоуправління дітей, підлітків, юнацтва, молоді.

     За 16 років існування «Школи джур» склалася своєрідна модель дитячого самоврядування «Козацький гарт», яка поєднує адміністративне управління з дитячим громадським самоврядуванням, що сприяє підвищенню ефективності національного виховання підростаючого покоління та задоволенню потреб, нахилів і інтересів особистості, досягненню практичних навичок у різних сферах життєдіяльності.

     Наш педагогічний та учнівський колектив має свої особливості, свої традиції. Це дуже своєрідний, можливо, нетиповий живий організм, який є втіленням певних ідей та надбань національної та народної козацької педагогіки. «Козацький гарт» об’єднує в єдиний колектив вихованців «Школи джур», які одночасно є членами Всеукраїнської дитячої громадської організації «Козаченьки». Зміст діяльності нашої моделі самоврядування визначають ідеї національної злагоди, справжньої дружби, товариської взаємодопомоги і милосердя. Виступаючи за утвердження загальнолюдських цінностей, ідеалів свободи, рівності, справедливості, козацька організація визначає своїм завданням глибоке вивчення правдивої української історії, життя, діяльності українського козацтва, виховує у джур лицарські чесноти, береже і керується заповідями українських козаків.

     «Козацький гарт» об’єднує вихованців віком від 6 до 21 року:

- козачата – діти віком 6 – 10 років;

-   джури    – діти та підлітки 10 – 17 років;

- молоді козаки – юнаки 17 – 21 років.

     Вихованці «Школи джур» віком від 14 до 21 року мають право на носіння погон та присвоєння козацьких звань відповідно до положення «Про козацькі звання». Назви дитячих підрозділів та посад в «Школі джур» цілком умовні, але мають під собою історичне підґрунтя, що згуртовує та зацікавлює юне покоління  до занять спільними справами.

     Групи вихованців по 10 – 15 чоловік певних напрямків діяльності гуртків мають умовну назву – загін, на чолі якого є командир загону – вихованець цієї групи. Загони умовно об’єднуються в сотню, наприклад, сотня «Пластуни» (кер. гуртка Архіпов В.А.), Хортицька сотня (кер. гуртка Циб С.О.), Мистецька сотня (кер. гуртка Свінцова Т.В.). На чолі сотень, тобто гуртків, – командири сотень – керівники цих гуртків. Очолює весь цей колектив: козачат, джур, молодих козаків, командирів сотень – отаман «Школи джур», директор Центру.

     Для вирішення загальних та поточних питань збираються Ради:

  • вихованців «Школи джур»,

  • вихованців «Школи джур» та адміністрації закладу,

  • вихованців «Школи джур», адміністрації закладу,батьківського комітету або батьківської громадськості. 

Рада є вищим органом самоврядування «Школи джур» та Всеукраїнської дитячої громадської організації «Козаченьки».

     В кожному загоні є довільний розподіл посад та обов’язків між членами загону, наприклад, командир, хорунжий, санітар, літописець, скарбничий, обозний та інші згідно напрямку діяльності гуртка. Особливо ефективно інноваційна форма врядування діє під час осінніх, зимових, весняних та літніх козацьких військово-патріотичних вишколів, в період проведення яких має таку структуру:

Вишкільне врядування має певну ієрархічну сітку посад і відповідальності та залежності один від одного. Структура відносин постійно корегується і вдосконалюється, проходить випробування в дії.

     «Школа джур» має свої певні традиції, обряди, символи, внутрішній статут та єдині вимоги до вихованців. Кожна сотня для козацьких урочистостей має своє знамено, емблему, які виготовляють самотужки, спільними зусиллями дорослі і діти. Щороку перше заняття у гуртку починається із вивчення Правил вихованця козацької школи – «Заповідей  джур», почувши які на першому занятті, діти повинні запам’ятати на все життя. У процесі зростання ці правила повинні стати для наших вихованців справжнім кодексом лицарської честі.

     За традицією, один раз на рік, на День школи, в урочистій обстановці відбувається посвята в джури кращих слухачів, які під час вишколів довели, що гідні носити це звання. 

     Особливо впливає на патріотичне виховання джур глибоке знання історії свого роду, свого краю, рідної землі. Найкраща школа патріотизму – сім’я. Тож, на заняттях історії та народознавства особлива увага звертається на основні положення, що характеризують дерево роду:

  • священні знаки та символи роду (народу);

  • імена предків, їх мова;

  • віра та світогляд;

  • обряди та звичаї;

  • рід занять предків;

  • методи народної медицини;

  • міфологічні та історичні перекази, легенди, думи, пісні.

     Звертання до народних, козацьких традицій під час виховних заходів, участь дітей у козацькому русі, що набуває дедалі масовішого характеру, впливає на формування українського характеру і світогляду, виховує глибоку духовність та синівську любов до рідної землі. З цією метою у центрі проводяться фольклорні свята, екскурсії до краєзнавчого музею, музею історії та козацтва,туристичні походи, прогулянки стежками легендарної Хортиці, фотовиставки, експозиції робіт вихованців народознавчих гуртків, свята до Дня матері, сім’ї, традиційні змагання «Козацькі забави», вікторини, рольові ігри, конкурси . В Центрі жваво ведеться туристсько-краєзнавча робота. Вихованці гуртка «Історія України і козацтва», «Основи туристської підготовки» на чолі з керівниками гуртків досліджують історичні, архітектурні пам’ятки Запоріжжя, фотографують, збирають матеріали про них, проводять екскурсії вулицями рідного міста. Восени 2008 року наші вихованці відвідали ландшафтний заповідник – Уманський парк «Софіївка», ще раніше побували у м. Тернопіль в рамках акції «Україна: Схід – Захід разом».

     При розробці змісту виховання національної самосвідомості підлітків особливе значення слід надавати поглибленню знань про національну культуру українського народу, героїчне та трагічне історичне минуле своєї країни, про життя і діяльність народу протягом століть його існування, про традиції та духовні цінності козацтва. Це має забезпечуватися не лише змістом навчальних дисциплін (програмою кожного окремого гуртка), а й відповідною організацією навчально-виховного процесу закладу, тобто, інтеграцією змісту різних гуртків на основі національного виховання. Вивчення мови, історії, мистецтва, народознавчих дисциплін, єдиноборств тощо має різнобічно відображати національні особливості, відзначатися етнічним забарвленням. В цьому контексті дуже вдало спланована діяльність історичного гуртка, який залучає до роботи у ньому вихованців спортивних гуртків Центру. Протягом цього навчального року проводився цикл семінарських занять, присвячених річниці Великої Перемоги: «Пам'ять про вас в нашім серці жива» з підтемами: «Подвиги моряків в роки Великої Вітчизняної війни», «Броньовий щит Батьківщини» – про бойовий вклад в Перемогу радянських моряків і танкістів. На семінарських заняттях підсумовувалась робота по вивченню історії Давньої Русі («Із варяг в греки») та козацької доби («Структура Запорізького війська та військові посади козаків»). Діти також беруть участь у проектній діяльності. Це  – дослідження, збір матеріалів, творча робота, екскурсії – для  випуску шкільної настінної газети «Історична панорама», а також щомісячного вісника «Інформаційний листок гуртка «Історія України і козацтва».

Інноваційним підходом в організації навчально-виховного процесу гуртка є проведення з його вихованцями спеціальних розвиваючих дидактичних ігор, вікторин, виконання тематичних образотворчих робіт, паперового макетування, спрямованих на краще засвоєння навчального матеріалу.

     Враховуючи специфіку напряму козацького військово-патріотичного центру, в навчальні програми гуртків введені наскрізний структурний компонент:  обов’язкові розділи спеціальної вишкільної підготовки, що надає змогу вихованцям гуртків різного профілю повноцінно підготуватись до основного шкільного заліку – козацького вишколу. Ці розділи містять не тільки військово-прикладні, фізкультурно-спортивні дисципліни, але й обов’язково матеріал, що знайомить з історією нашої держави, піснями, обрядами, традиціями, звичаями, побутом козаків, історією козацької зброї та козацьких бойових мистецтв, з таємницями народної та козацької медицини.

Останнім часом, з метою залучення до патріотичного та громадянського виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, у ЗЦКВПВ «Школа джур» створена програма «Козачата», яка спрямована на поглиблення у дітей знань з духовної та матеріальної спадщини предків, формування у них українського світогляду та характеру, зміцнення їх здоров’я.

     Практика показує, що найбільш дієвими засобами виховання маленьких патріотів є розповіді, добрий вчинок, козацька присяга, особистий приклад старших товаришів, Козацька Рада, походи, пов’язані з козацтвом, відродження його кращих традицій.

     Інноваційною формою навчально-виховного процесу Центру є проведення традиційних відкритих козацьких військово-патріотичних вишколів «Джура». Слід зазначити, що участь у цих вишколах беруть не тільки слухачі нашої «Школи джур», а й вихованці інших козацьких шкіл України. На вишколах діти показують своє вміння зі стройової підготовки, стрільби з пневматичної зброї, кидання спортивної гранати, загально-фізичної підготовки, орієнтування на місцевості, рукопашного бою, знання основ долікарської допомоги, історії  козацтва і України, її Збройних Сил. Діти пізнають норми Статутів Збройних Сил України, привчаються до дисциплінованості та відповідальності, вчаться працювати у команді і, разом з тим, проявляти свої найкращі індивідуальні якості.

     З 2005 року вихованці ЗЦКВПВ «Школа джур» стали постійними учасниками Міжнародного козацького військово-патріотичного вишколу «Крим-Січ», який відбувається на початку серпня у Бахчисарайському районі Кримської АР. На змагання цього вишколу прибувають джури і юні козаки з різних міст України. Загін вихованців нашого Центру у 2006 році став переможцем козацького вишколу «Крим-Січ».

Тісні творчі стосунки ЗЦКВПВ «Школа джур» має з освітніми закладами Комунарського та інших районів м. Запоріжжя, зі школами козацького виховання нашої та інших областей, а саме: Дніпропетровської, Херсонської, Донецької, які теж серйозну увагу приділяють національно-патріотичному вихованню молоді та відродженню духовності і традицій Запорозького козацтва. Активні стосунки склалися у нашої школи з міською козацькою дитячо-юнацькою спортивною школою бойового мистецтва «Спас». Вихованці обох шкіл регулярно виступають у Міжнародних фестивалях козацьких бойових і традиційних мистецтв «Спас на Хортиці», Всеукраїнських фестивалях національних бойових мистецтв України «Дніпровські пороги», в обласних та міських змаганнях з боротьби «Спас», в українських народних спортивних іграх «Козацькі забави», також разом представляють показові програми в урочистостях нашого міста, зокрема в козацьких заходах (свято Покрови, Козацька Тризна тощо).

      У 2001 році в Комунарському районі було створене громадське формування з охорони громадського порядку під назвою «Громадська безпека», до складу якої ввійшло і козацьке формування «Школа джур». Головою координаційної ради обрано нашого керівника гуртка  Архіпова В.А. Це формування приділяє велику увагу питанням охорони громадського порядку та боротьбі зі злочинністю на території Комунарського району, а також здійснює індивідуально-виховну роботу з правопорушниками та правову пропаганду серед молоді.

Одним із напрямків роботи по патріотичному вихованню є формування у дітей природоохоронного менталітету, підвищення рівня їх екологічної освіти та культури, вироблення навичок взаємодії з природою.  Виховання екологічно свідомої особистості відбувається через організацію цікавих  природоохоронних справ, екологічних акцій, які дозволяють новому поколінню усвідомити себе частинкою світу, в якому ми живемо.

Піклування про природу – це те, з чого ми повинні починати. Беручи участь в дослідженнях проблем довкілля, здійснюючи туристичні походи, вивчаючи природний світ свого краю, проводячи спільні заходи щодо збереження навколишнього середовища, дитина усвідомлює цінність всього, що її оточує, розуміє, відчуває красу, а отже, не завдасть шкоди природі. Чим більше школярів ми залучимо до цієї важливої справи тепер, тим більшу надію матимемо в майбутньому на чисте повітря, воду, врешті-решт, на здоров’я.

     Навколо нашого Центру завжди порядок, бо окрім дорослих, і вихованці протягом року створюють тут затишок, займаються благоустроєм. Діти прибирають сміття, обкопують дерева, доглядають за квітниками. Джури залучаються до практичного вирішення екологічних проблем нашого міста, активно включаються в загальноміські природоохоронні заходи: екологічні рейди «Чиста Хортиця», «Весняна толока з озеленення та благоустрою», екологічні операції до Дня довкілля та Всесвітнього Дня Землі у парку «Дубовий гай». Підвищенню рівня екологічної освіти і культури сприяють туристичні походи, екскурсії, прогулянки у паркових зонах. Нещодавно наші вихованці відвідали з екскурсією підприємство по очищенню питної води «Аква-Фонтана», де дізналися багато нових життєво необхідних фактів про навколишнє середовище, про хімічний склад води в міських водопроводах.

Під час туристичних походів та козацьких вишколів джури турботливо ставляться до місця таборування, дотримуються правил поводження в природі, обов’язково прибирають за собою все сміття, не допускають знищення живої природи.

 

     Підсумовуючи досвід роботи педагогічного колективу ЗЦКВПВ «Школа джур», треба сказати, що успіху у формуванні національної свідомості та патріотичних почуттів підлітків у позашкільних навчальних закладах сприяють такі чинники:

  • формування знань учнів про свою націю, її культуру;

  • широке використання в навчально-виховному процесі різноманітних форм та методів;

  • цілеспрямоване використання у виховній роботі масових заходів, зміст яких пов'язаний з українськими національними та козацькими традиціями, ремеслами, побутом;

  • інтеграція змісту гуртків різних напрямів на основі національного виховання (впровадження відповідної комплексної програми).

Специфіка практичної діяльності у позашкільному закладі впливає на формування змісту виховної системи, яку кожен педагогічний колектив моделює згідно власної програми розвитку та виходячи із своїх цілей і завдань. Інновацією навчально-виховного процесу позашкілля є організація спільної творчої діяльності педагога і дитини, педагога і групи, що сприяє становленню особистості. Позашкільний навчальний заклад за своєю структурою є організованою системою виховного впливу однолітків один на одного; посередником між світом дитинства та світом дорослих, що створює умови для гармонізації досвіду особистих і колективних відносин.

     Треба пам’ятати, педагогіка – це не тільки наука, це – мистецтво. А мистецтво має своє національне вираження. Крім того, педагогіка як наука й мистецтво стосується особливої, властивої тільки їй сфери – формування людини, особистості з притаманними їй національними рисами, суспільно-побутовими ознаками. Педагогіка через виховання дітей і молоді відтворює та розвиває у кожному наступному поколінні народ, націю. Тому й національний підхід у науковому розв’язанні педагогічних проблем є обов’язковим. Виховання українця, який любить свій народ і з пошаною ставиться до інших народів, без української національної педагогіки немислиме.

 

     У суспільства є надія на майбутнє тільки тоді, якщо в ньому дорослі переймаються проблемами дітей і прагнуть підтримувати дитячу творчість, таланти, розуміючи, що в цю галузь треба вкладати більше коштів, ніж у будь-яку іншу.

bottom of page